Тема, над якою працюю

"Мнемотехніка:технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти"

Головний інструмент людського розуму – це пам’ять. Вона забезпечує зв’язок минулого із сьогоденням та майбутнім, збереження попередньо набутого досвіду, завдяки чому ми маємо змогу повторно й неодноразово його використовувати. Пам’ять є природженою людською здатністю, та, незважаючи на це, зміцнювати й розвивати її, керувати процесами запам’ятовування людина намагається впродовж усього життя.

Особливо важливо навчити раціонально використовувати можливості своєї пам’яті майбутніх школярів.  Звісно, можна спонукати дітей до механічного запам’ятовування інформації. Однак значно доцільніше змалку вправляти дитину в застосуванні альтернативних методів засвоєння потрібної інформації, зокрема – різноманітних прийомів мнемотехніки.

Мнемотехніка (від грец. пам’ять, мистецтво) – це спосіб поліпшення засвоєння нової інформації шляхом свідомого утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів та прийомів.

Завдяки образності , ігровому та емоційному компонентам, що покладені в основу мнемотехніки, процес запам’ятовування перетворюється для дитину на цікаву захопливу гру, а потрібна інформація мимовільно й міцно закарбовується в пам’ять.

До окремих мнемотехнічних прийомів відносяться:

-         колаж

-         піктограма

-         стенографіст

-         цифрообраз

-         синтез

-         аналогія

Колаж – це один із способів мнемотехніки для подання інформації. Слово «колаж» французькою означає «наклеювання».спосіб кола жування цікавий старшим дошкільникам. Вони мають досвід виготовлення колажів під час продуктивної діяльності : малювання, художньої праці, аплікації з різних матеріалів. Тож цей спосіб діти легко засвоюють. Вони із задоволенням вигадують казку чи розповідь і роблять колаж замість ілюстрацій. Це дає змогу сконцентрувати на одному аркуші весь сюжет, створити план того, про що дитина розповідатиме. Під час роботи над створенням колажу в дитини виникають асоціативні зв’язки між предметами, картинками, що відтак допомагає їй побудувати послідовну й логічну розповідь. Цей вид роботи сприяє розвитку пам’яті, образного мислення і, звісно, монологічного мовлення.

Використання прийому «колаж» для навчання дітей розповідання потребує певної послідовності:

1.                          оберіть тему, яку будете розкривати. Центральним образом має бути картинка чи літера, що відповідатиме обраній темі.

2.                          доберіть картинки (образи), які розкриватимуть певну частину теми. Кількість картинок може відрізнятись залежно від кількості інформації.

3.                          розповідь потрібно починати , спираючись на центральний образ та поступово переходячи від першої картинки, позначеною стрілочкою або цифрами, до наступних.

4.                          якщо в дитини виникають труднощі з використанням у розповіді певного образу через неточність асоціативних зв’язків, доповніть картинку.

5.                          запропонуйте дитині повторно розповісти за уточненими картинками.

6.                          спонукайте дитину до самостійного відтворення розповіді за колажем.

7.                          відтак нехай дитина розповість те саме по пам’яті, без опори на колаж.

Створювати колаж бажано спільно з дитиною, адже асоціативні зв’язки дитини та ваші можуть відрізнятися. Добираючи картинки до колажу, не забувайте, що вони мають максимально відображати тему. Вирізайте картинку разом з дитиною, супроводжуючи дії бесідою щодо змісту картинок. Бесіда сприятиме розвитку асоціативних зв’язків, а робота  - розвитку дрібної моторики рук.

Одним із важливих завдань дорослих є щодо розвитку зв’язного мовлення дошкільників є збагачення їхнього словника. Тож застосування мнемотехнічного прийому, що полягає у запам’ятовуванні слів за допомогою піктограм, допоможе успішно його розв’язати.

Піктограма (від латинського – розмальований і грецької – запис) – це прийом, за якого абстрактну або образну інформацію, що запам’ятовується, схематично зображують спрощеними малюнками (образні піктограми) або малюнками, що нагадують за формою букви (буквені піктограми) чи цифри (цифрові піктограми).

Використання піктограм дає змогу:

1.     збагатити та активізувати словник дітей;

2.     уточнити знання про слова та їх значення;

3.     навчити виокремлювати головні ознаки, притаманні цьому предмету чи явищу.

Прийом піктограм застосовують здебільшого для запам’ятовування абстрактних понять, що не мають чіткого образного значення. Одне й те саме слово може бути по - різному  закодоване в образи різними людьми. Але зазвичай вдається використовувати для кодування символи , добре зрозумілі більшості людей, скажімо – дорожні знаки. Прийом піктограм в роботі з дошкільниками потребує певної послідовності:

1.                          за шифрування слів – назвіть по черзі різні слова, чергуючи назви істот та неістот (спочатку 5-7 слів, надалі кількість слів збільшується). Запитайте в дитини, що вона знає про цей предмет, тварину, явище. Відтак запропонуйте зашифрувати це слово, тобто намалювати піктограму .У такий спосіб дитина зашифровує всі названі дорослим слова.

2.                          уточнення піктограм – запропонуйте дитині відтворити зашифровані слова. Якщо дитині складно розшифрувати  те чи інше слово, уточніть піктограму – домалюйте деталі слова-символу.

3.                          повторне відтворення слів – спонукайте дитину відтворити слова, дивлячись на піктограми.

4.                          пришвидшене відтворення слів – попросіть дитину якнайшвидше назвати всі слова, дивлячись на піктограми.

5.                          складання казки – допоможіть дитині скласти казку з використанням зашифрованих слів.

6.                          фізкультхвилинка – запропонуйте дитині показати рухами , мімікою сюжет складеної казки.

7.                          самостійна розповідь казки – дайте дитині змогу спробувати самостійно розповісти казку з опорою на піктограми.

8.                          відтворення запам’ятованих слів – перевірте, чи всі слова запам’ятала дитина без опори на піктограми.

Стенографіст – (від грецького вузький, обмежений і писати) – це прийом, за якого текстову інформацію, що запам’ятовується, записують за допомогою окремих ключових літер, особливих знаків і цілого ряду скорочень.

Цифрообраз – прийом, за якого цифрову інформацію, що запам’ятовується . асоціативно пов’язують з певними образами або системами образів.

Синтез – (від грецького з’єднання – це прийом, за якого для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями, для яких не має значення послідовність, їх об’єднують в єдиний інтегральний образ зі спільним асоціативним зв’язком.

Аналогія – (від грецького відповідність, подібність) – це прийом, за якого між інформаційними одиницями, що запам’ятовуються , знаходять спільні ознаки, властивості, якості, тенденції розвитку тощо.

Використання мнемотехніки під час вивчення віршів

Як свідчить практика, традиційне вивчення віршів, що ґрунтується на механічному запам’ятовуванні, не поліпшує пам’ять та не формує навички вивчення віршів, тому сам процес вивчення віршів зазвичай викликає у дітей не дуже позитивні реакції.

  

Алгоритм вивчення вірша за допомогою прийомів мнемотехніки

1.     Читаємо вірш та формуємо загальне уявлення про його зміст

2.     Зображуємо текст вірша у вигляді асоціативних малюнків та скорочених записів, використовуючи низку мнемотехнічних прийомів

3.     Читаємо вірш без тексту, спираючись винятково на створені асоціативні малюнки; у разі виникнення помилок чи неточностей корегуємо зображення

4.     Пришвидшуємо читання вірша за асоціативним малюнком доти, доки вірш не читатиметься «на одному подиху», тобто швидко і без пауз

5.     Читаємо вірш за асоціативним малюнком виразно та з інтонацією

6.     Запам’ятовуємо створені асоціативні малюнки і читаємо вірш напам’ять, згадуючи асоціативні образи.

Експериментальна діяльність переконує, що використання  технології мнемотехніки сприяє не лише активізації пізнавальної діяльності та зростанню якості засвоєння програмного матеріалу дітьми, а й підвищенню професійного рівня педагогів, адже спонукає їх шукати нові нетрадиційні форми і методи навчання, проявляти творчі здібності: допомагає налагодженню гармонійних взаємин з батьками.